Всемогущий Господи, упокой душу усопшої раби Твоєї Христини; у місці світлому, у місці квітучому, у місці спокійному, звідки втекла болізнь, печаль і зітхання. Всяке прогрішення, вчинене нею словом, або ділом, або помислом, як благий і чоловіколюбець Бог прости, бо немає чоловіка, що жив би, а не згрішив. (З Панахиди)
